Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Міняй бики на воли, аби дома не були. 2) — дикий = олень. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. 6) Родъ дѣтской игры. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Вирощати, -щаю, -єш, сов. в. виростити, -щу, -стиш, гл. Выращивать, выростить. Дощі.... землю промочають, траву вирощають. Виростив.... як рідну дитину.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь.
Підгірля, -ля, с. = підгорля.
Пожед, -жду́, м. Процентъ.
Рулка, -ки, ж. Трубка. Ум. рулочка.
Спів, -ву, м. Пѣніе. Серед пахощів квіток і співу пташиного побачимось. Музики і співи замовкли.
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ.
Шерепеня, -няти, с. Маленькая некрасивая дѣвочка. Мале шерепеня, при землі не знать, а вже в мачках.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.
