Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віко

Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКО"
Вистрибом нар. Въ припрыжку (бѣжать). Желех.
Відпочинок, -нку, м. = відпочин. Рудч. Ск. II. 73. Ні сну мені, ні одпочинку. МВ. ІІ. 14. Нема ніжкам одпочинку. Мет. 78.
Грабі́ж, -жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей. Радом. у.
Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Перекушувати, -шую, -єш, сов. в. перекуси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Перекусывать, перекусить. Перекуси, та батькові даси. Ном. № 11976. Заєць зараз до його та й шовк перекусив. Рудч. Ск. II. 70. 2) Закусывать, закусить на скоро. Ви, люде добрі, з дороги — голодні певно, — чи не перекусили б чого хоч трохи. Грин. II. 274.
Печоглад, -да, м. Участникъ печогладин. МУЕ. ІІІ. 104, 105.
Позіходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись. А тим часом позіходилось народу вже чимало. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.