Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Поясниця, -ці, ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ.
Правувати, -вую, -єш, гл. Управлять. Правувати човном. Правують пани добре.
Сколихнути, -хну, -неш, гл. Восколыхнуть, качнуть.
Шандриця, -ці, ж. Часть крыла вѣтряной мельницы. Залюб.
