Двіре́ць, -рця́, м. 1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. 2) Дворецъ. 3) Двіре́ць залізни́чний. Вокзалъ желѣзнодорожный.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. Неродюча деревина. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити?
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли.
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти.
Пересмалити Cм. пересмалювати.
Полицейник, -ка, м. = полиціян.
Різак, -ка, м.
1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ.
2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ.
3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ.
4) = різачка.
5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). б) — степовий. Falcaria Rivini Host.
6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака.
7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком.
Стрільний, -а, -е. Огнестрѣльный. Стрільни рана.
Укочувати, -чую, -єш, сов. в. укотити, укочу, -тиш, гл.
1) Вкатывать, вкатить.
2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена.
3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах.
