Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відстрявати

Відстрявати, -ряю, -єш, сов. в. відстряти, -ряну, -неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв. Александров. у. (Залюбов.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТРЯВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТРЯВАТИ"
Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Желех. Гуку! меж. = I. Гук. Ном. № 12514.
Коронувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубків. Cм. коронування 2.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Первоцвіт, -ту, м. 1) Первый цвѣтъ растеній. 2) Раст. подснѣжникъ, Primula.  
Перегірчити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.  
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Чепляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро. Левиц. ПЙО. І. 371.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТРЯВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.