Джоло́, -ла́, с. Жало.
Жґринджа́тися, -джа́юся, -єшся, гл. Ссориться. Жґринджаться отець і мати.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась.
Повірити, -рю, -риш, гл.
1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять?
2) Cм. повіряти.
Потинятися, -няюся, -єшся, гл. Побродить, послоняться, пошататься.
Прочанка, -ки, ж. Богомолка; странница.
Створитель, -ля, м. Создатель, творець.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Твій, твоя, твоє́, мѣст. Твой, твоя, твое. Твій батько вмер.
Швандрикати, -каю, -єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат.
