Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпити

Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИТИ"
Доко́нче нар. = доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Комашня I, -ні, ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ. Угор.
Моли́товка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Одамашковий, -а, -е. и пр = адамашковий и пр.
Підіплечка, -ки, ж. Подоплека.
Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.
Підсипання, -ня, с. 1) Подсыпаніе. 2) Подливаніе. Та не підсипай удруге борщу, — годі вже того підсипання, бо я й так наївся. Конст. у.
Пописувати, -сую, -єш, сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл. 1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. АД. І. 135. Там (у книгах) усе як раз пописано. О. 1862. VI. 59. 2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.