Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлютувати

Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮТУВАТИ"
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах. Левиц. І. 26.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Ґурґу́ля, -лі, ж. = Ґуля.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Птукач, -ча, м. Горлинка, Turtus auritus. Вх. Лем. 458. Cм. горлиця.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута. 1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута. Мет. 56. 2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута. Н. п.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Цьонка, -ки, ж. Дѣтск. 1) Лошадь. Желех. 2) Свинья. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.