Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлютувати

Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮТУВАТИ"
Безсоромний, а Безстыдный. Щог. В. 19.
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати. Харьк.
Дого́дливий, -а, -е. Угодливый, услужливый.
Жа́ба, -би, ж. 1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Ном. № 8249. Пнеться, як жаба на купу. ЗОЮР. І. 147. жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 386. Ум. жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. жа́бище.
Пообкутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Окутаться (о многихъ). Чого ви так пообкутувалися? Мороз же невеликий. Черниг. у.
Попереконуватися, -нуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Тропка, -ки, ж. Ум. отъ тропа.
Укосом нар. Косо. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.