Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відколупнути

Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЛУПНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЛУПНУТИ"
Жовти́зна, -ни, ж. = жовтина.
Зговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Зговорились удівці, а сидячи в кабаці: лучча жінка первая, а ніж тая другая. Гадяч. у.
Лису́ха, -хи, ж. пт. = лисак 4. Вх. Пч. II. 11.
Ложи́сько, -ка, с. Мѣсто, послѣдъ (у родильницы), Placenta.  
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Облинути, -ну, -неш, гл. Облетѣть.  
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Понамацувати, -цую, -єш, гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Трояк II, -ка, м. = трійка. Вх. Пч. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКОЛУПНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.