Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щипочка

Щипочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щипка. Щипочки, рибочки, там і моїх дві ниточки (говорятъ, щипая одѣтаго зъ новую одежду). Ном. № 11152. 2) Кусочекъ? Щипочка хліба. 3) Ласкат, слово: крошечка. Чуєш, кумасю, щипочко, кришечко. Ном. № 11641. Въ причитаньи надъ умершимъ сыномъ. Моя дитиночко, моя й щипочко! Моя щипочка одщипнулася. Мил. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 526.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПОЧКА"
Блішити, -шу, -шиш, гл. = бліхувати 1. Вх. Лем. 392.
Виторочити Cм. виторочувати.
Занездорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. занедужати. Вх. Зн. 19.
Ковзь! меж. Скользь!
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Підластитися Cм. підлащуватися.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Поркиниці Cм. портяниці.
Тяляпало, -ла, с. 1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее. Шейк. 2) Пачкунъ, неряха. Шейк.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Мет. 167. Буду пити через силу і краплі не впущу. Мет. 63. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. ЗОЮР. II. 238. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. Мет. 65. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. Рудч. Ск. І. 102. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр. Шух. І. 306, 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИПОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.