Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щипальці

Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПАЛЬЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПАЛЬЦІ"
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Мотузо́чок, -чка, м. Ум. отъ мотузок.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ. Шух. І. 34.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Поманюньку нар. Понемножко. Конст. у.
Пооб'язувати, -зую, -єш, гл. = пообв'язувати.
Присікатися, -каюся, -єшся, гл. Привязаться, придраться, пристать. Присікався до чоловіка, — як не б'є. Рудч. Ск. ІІ. 168. Присікався як оса. Ном. № 2758.  
Пробенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Пропировать.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута. Вх. Лем. 4 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИПАЛЬЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.