Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность.
Вольний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Захара́стрити, -рю, -риш, захарасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті.
Межи́річчя, -чя, с. Водораздѣлъ, междурѣчье.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись.
Примушування, -ня, с. Принужденіе.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный.
