Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Гайвір, -ру, м. = гав'яр.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева.
Паюха, -хи, ж. Кровь. Да ще не заржавіла і шабля моя сваха, хоч вона не раз паюхою вмилась.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Попідвіконню нар. Подъ окнами. На дворі ні деревця, а ніякої рослини, — тільки величезні будяки попід-віконню. попід-віконню пішов. Отправился нищенствовать, сдѣлался нищимъ.
Притюжина, -ни, ж. = притужина.
Пустомолка, -ки, ж. Ханжа. Були там чесні пустомолки.
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
