Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербець

Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБЕЦЬ"
Відскочити Cм. відскакувати.
Гас, -су, м. Керосинъ. Лохв. у.
Дякі́вство, -ва, с. 1) Должность дьячка. 2) соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір. Рк. Левиц.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Звалови́тий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный. Зваловитий кінь. Вх. Зн. 21.
Козинячий, -а, -е. = козиний.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Насмішко, -ка, м. = насмішок. Пуде з нас того, шо я та жінка моя чесні, — каже. А там та був Іван Насмішко. «Які, каже, ви чесні, шо я з твоєю жінкою ту ніч ночував». Мнж. 51.
Сіменатий, -а, -е. = сіменястий. Вх. Зн. 63.
Чередарь, -ря, м. Пастухъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.