Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щепочка

Щепочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щепа. 2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко! Мил. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПОЧКА"
Банюр, -ра, м. 1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Бобровий, -а, -е. Бобровый. Мій кожух новий, ковнір бобровий. Н. п. Боброва шапка. Чуб. ІІІ. 294.
Зашмага́ти, -га́ю, -єш, гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. І. 191.
Кривов'язий, -а, -е. Кривошеій. Вх. Зн. 29.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде. Чуб.
Позаржавлювати, -влюємо, -єте, гл. = позаіржавлювати.
Тавлетка, -ки, ж. Аспидная доска. Шейк.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕПОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.