Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щепко

Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПКО"
Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади. Желех.
Допо́рати 1, -раю, -єш, сов. в. доперти, -пру, -реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.
Дріму́чий, -а, -е. Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.
Заворі́тній, -я, -є. 1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77.
Запіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. запекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Запекаться, запечься. Запеклися уста кров'ю — не промовлю. Мет. 129. Запеклося моє серце. Чуб. V. 958.
М'ясоже́рний, -а, -е. Плотоядный. Желех.
Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч. 2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у. 3)сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.
Прядиво Cм. прядіво.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.