Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щепко

Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПКО"
Дзизча́ти, дзижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Бжоли, метелики, оси, бабки, чмелі гудуть, дзижчать. Осн. 1862. VIII. 15.
Дочумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить чумачество.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.
Мо́рва, -ви, ж. Тутовое дерево, Morus nigra, alba.
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
Перелюбити, -блю́, -биш, гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбим. Харьк. у.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі. Волч. у.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Талья, тальян и пр. Cм. талія, таліян и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.