Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щепко

Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПКО"
Боязький, боязько. Cм. боязкий, боязко.
Бурбулянка, -ки, ж. Картофельный супъ. Желех.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Молоко́, -ка, с. 1) Молоко. Захотів молока від бика. Ном. № 4686. 2) бугаєве молоко́. Названіе молока, приготовленнаго изъ коноплянаго сѣмени или маку. Kolb. І. 54. 3) песяче молоко́. Раст. Euphorecia. Вх. Пч. І. 10.
Пажерливий, -а, -е. Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52.
Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Попідгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и підгорнути, но во множествѣ.
Пополотніти, -ні́ю, -єш, гл. Поблѣднѣть. Стор. МПр. 10. Пополотніла Мотря. Мир. ХРВ. 174.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Левиц. І. 109. Хибкий місток. Г. Барв. 271. Хибкий віз. Черк. у. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке. К. Дз. 218. 2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. МВ. І. 22. Чудне, хибке, непевне слово в його. К. ЦН. 255. 3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. Камен. у. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.