Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щепити

Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПИТИ"
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
Зволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. вволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подниматься, подняться съ трудомъ, вставать, встать съ трудомъ. Довго спав на сіні в клуні, аж над вечір зволікся і потяг до церкви.
Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Опустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Присікати, -ка́ю, -єш, сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл. 1) Пресѣкать, пресѣчь. 2)переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами. Черк. у. Мил. М. 48. Грин. II. 318.
Славут, -та, м. = славута. Бажав єси, Тарасе, щоб тебе поховали над Дніпром-Славутом. К. (О. 1861. III. 6).
Сплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. сплестися, -туся, -тешся, гл. Сплетаться, сплестись, переплетаться, переплестись.  
Цідилко, -ка, с. 1) = цідилок. Желех. 2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Гол. Од. 26. Ум. ціди́льце. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.