Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Хоч не нагодували, аби запрохали.
Заране́нько, нар. Ум. отъ зарані́.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали.
Кам нар. Чѣмъ. Угорек.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл.
1) Погрызть другъ друга.
2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись.
Перемостити Cм. перемощувати.
Погамелитися, -люся, -лишся, гл. ? Та й гарний то панич, як би з ним мені, — каже молодиця, — трохи погамелитись.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату.
