Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щавельний

Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВЕЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВЕЛЬНИЙ"
Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Замока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́кнути и замо́кти, -кну, -неш, гл. Замокать, замокнуть.
Ладан, -ну, м. Ладонъ. Чорт ладану боїться. Ном. № 197. на ладан дихати. Быть близкимъ къ смерти. Ном. № 8222. Ум. ладанець. Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті. Мнж. 104.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Поріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ поріг. 2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ. Черк. у.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.
Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туп-туп ніженьками, дзень-дзень підківками. Н. п.
Хвайда, -ди, ж. 1) Плеть. КС. 1884. І. 29. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Чуб. V. 1065. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»! Чуб. V. 1164. 2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАВЕЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.