Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохти

Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХТИ"
Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. І. 21. Вас. 192.
Виливання, -ня, с. Выливаніе; изливаніе.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав. Ном. стр. 286. № 3779.
Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.
Слинько, -ка, м. Слюнявый.
Сором'яжливий, сором'яжний, сором'язли́вий, -а, -е. = соромливий. Сором'язлива вже така. Греб. 393.
Ускрут нар. Сейчасъ-же. Тільки ввійшли, вскрут і пішли — не гаялись ні трохи. Екатер. у.
Устидливість, -вости, ж. Стыдливость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОХТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.