Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шумувати

Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАТИ"
Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір. Стор. II. 165. 2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Мнж. 136. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. КС. 1882. ІІІ. 612. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла. Мнж. 121.
Витурити Cм. витуряти.
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Зрубувати, -бую, -єш, сов. в. зрубати, -баю, -єш, гл. Срубывать, срубить. Кожне дерево зрубують. Єв. Л. III. 9. Зрубай, батеньку, високу яворину, збудуй, батеньку, широку домовину. Чуб. V. 372.
Кукурудзяний, -а, -е. Кукурузный.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща. Мир. ХРВ. 113.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.