Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохлий

Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХЛИЙ"
Бабриська, -ки, ж. Насѣк. = сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Видавець, -вця, м. Издатель. Ном. І. Можна буде сказать видавцям наських граматок. О. 1862. І. 67.
Добря́че нар. Очень хорошо. Усе воно було собі добряк, тілько що ж? жінка сього чоловіка вередлива була. Рудч. Ск. II. 174.
Заплу́тати, -ся. Cм. заплутувати, -ся.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? К. ЧР. 331. То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати. Кв. І. 22.
Перешкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Перейти хромая.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв.
Порібрє, -ря, с. = порібля. МУЕ. І. 106.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий. Вх. Зн. 73.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.