Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово).
Дро́то́вий, -а, -е. = дротяний. Доротова струнка. Нагайка дротовая, чорним шовком шита.
Зістава́ти, -таю, -є́ш, сов. в. зістати, -тану, -неш, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл.
1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого.
2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Оптека, -ки, ж. = аптека.
Прах, -ху, м. Прахъ. Обох земля присипле своїм прахом. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
