Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шугонути

Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУГОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУГОНУТИ"
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі. МВ. (О. 1862. І. 96).
Дообі́дати Cм. дообідувати.
Загорти́на, -ни, ж. Верхнее женское платье. Желех.
Клаптик, -ка, м. Ум. отъ клапоть.
Ніколи 2 нар. Никогда. Такий мені, небожата, сон приснився, бодай ніколи не явився. АД. І. 210.
Патрон, -на, м. 1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970. 2) Патронъ, покровитель. 3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108.
Проскрипіти, -плю́, -пиш, гл. Проскрипѣть.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к. Мил. М. 31. Вас. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУГОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.