Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швайкало

Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЙКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЙКАЛО"
Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Голодраб, -ба, м. = голодранець. Полт.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Ди́бання, -ня, с. 1) Хожденіе на ходуляхъ. 2) Медленное и неловкое хожденіе (о людяхъ съ длинными ногами или о дѣтяхъ).
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Покрикати, -ка́ю, -єш, гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.
Роскрутити, -ся. Cм. роскручувати, -ся.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця. Драг. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВАЙКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.