Бабник, -ка, м.
1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21.
2) = бабинець.
Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл.
1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг.
2) Насыпать, насыпать выше краевъ.
3) Завершать, завершить, исполнить.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Закри́льщик, -ка, м. Крайній облавщикъ.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Хто вірно кохає, той часто вітає. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Cм. викохати.
Кура 1, -ри, ж.
1) Пыль. Кура встає шляхом. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли.
2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле.
Примха, -хи, ж.
1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи.
2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Знахарство.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл.
1) Втягивать, втянуть.
2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк.
