Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудо

Чудо, -да, с. Чудо, диво. Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав. Ном. № 386. І чудами її (Божої Матери) знов Лавра збагатилась. К. МБ. II. 124. Се було на все село чудо, як він залицявся до моєї матусі. Г. Барв. 422. Михайлове чудо. Чудо арх. Михаила (6 сентября). ХС. І. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДО"
Вичищати, -щаю, -єш, сов. в. вичистити, -щу, -стиш, гл. Чистить, вычистить. От криничка і каже: «Вичисти мене, дівонько, то колись води нап'єшся». Рудч. Ск. II. 64.
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира. Шух. І. 286.
Наді́йний, -а, -е. Надежный.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму. Г. Барв. 23. 2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Прохарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Заробимо, то прохарчуємось. Грин. II. 67.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком. Харьк. г.
Скарбовий, -а, -е. Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.
Тетірка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.