Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудо

Чудо, -да, с. Чудо, диво. Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав. Ном. № 386. І чудами її (Божої Матери) знов Лавра збагатилась. К. МБ. II. 124. Се було на все село чудо, як він залицявся до моєї матусі. Г. Барв. 422. Михайлове чудо. Чудо арх. Михаила (6 сентября). ХС. І. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДО"
Блюваки, -вак, ж. мн. Блевотина.
Відниха, -хи, ж. Відник. Лебед. у. Вх. Пч. II. 6. О. 1862. II. 62.
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. Лв. 102. б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Левиц. І. 18. Я кільком казав — коли не хотять. Н. Вол. у. То хустку купила, то сорочок справила кільки. МВ. І. 28. Сила одного чоловіка або кількох людей. Левиц. І. (Правда 1868, 415).
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Мелі́й, -лія́, м. Человѣкъ, привезшій хлѣбъ для помола. Міуск. окр.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Рукопаш нар. Съ помощью только рукъ. Беріть (вагу) рукопаш, дрюків не треба. Черк. у.
Тупцяння, -ня, с. = тупцювання. Юрба хлопців, їх тупцяння і їх підлесливість. Левиц. Пов. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.