Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубик

Чубик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБИК"
Біляний, -а, -е. О полотнѣ: бѣленый (холстъ). Це сирове полотно, а то біляне. Н. Вол. у.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав. Ном.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Обопільність, -ности, ж. Взаимность. Чуб. І. 276.
Папа II, -пи, ж. Дѣтск. Хлѣбъ. О. 1861. VIII. 8. Ум. папка. Потрошку та з папкою. Ном. № 4845.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Снісарь, -ря, м. = слюсарь. Він у нас снісарем, — замки справля, відра і так що инше. Екатер. у.
Укурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. укури́тися, -рюся, -ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться. Харьк. у.
Чорнокрилець, -льця, м. Съ черными крыльями. Орли-чорнокрильці налітали. АД. і. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.