Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівериця

Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка. Гал.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЕРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЕРИЦЯ"
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Засластьо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить, засалить.
Зга́, зга́га, -ги, ж. 1) Изжога. Ном. №8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись. К. Досв. 132.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Нецвічений, -а, -е. Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная. Мил. Св. 7.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Прочаклувати, -лую, -єш, гл. Проволшебствовать извѣстное время.
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.
Черчеть, -ти, ж. = черч. Шух. І. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЕРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.