Гурда́, -ди́, ж. 1) = Вурда. 1. 2) = Вурда 2.
Дотяга́тися II, -га́юся, -єшся, гл. 1) Дотягаться, тянуть, тащить до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить. Він усе їх (гроші з гамана) тягав і дотягався, шо коло їх і вмер. 2) Дотаскаться.
Кагал, -лу, м. 1) Кагалъ — еврейская община. Жидівські кагали, ярмарки були йому замість телеграфів. 2) Презрительно: вообще какая-нибудь община, груша, кружокъ людей. Що там ні коять по ворожих кагалах, що ні видумують, як би те життя зупинити, — воно ширше та ширше виявляється. 3) У Гулака-Артемовскаго кагалом названо общество чертей, вообще населеніе ада: В письмі стоїть (чапиш сміло): на кагал бісовський з начинкою душу й тіло одписав Твердовський. 4) Шумное, крикливое собраніе.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить.
Одностайний, -а, -е. 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні.
2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Пролізти Cм. пролазити.
Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Аж лящить жіночий регіт. Там такого реготу, аж стіни гудуть.
Реготун, -на, м. Хохотунъ. Хведор був веселий, реготун.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить.
