Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиноватний

Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТНИЙ"
Вихвачатися, -чаюся, -єшся и вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся). АД. І. 16, 25.
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Ніколи 2 нар. Никогда. Такий мені, небожата, сон приснився, бодай ніколи не явився. АД. І. 210.
Піяка, -ки, м. 1) = пияка. 2) Соленый и пустой огурецъ.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати. Вх. Лем. 4 60.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНОВАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.