Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

четверуха

Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕТВЕРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕТВЕРУХА"
Зазнаки́ нар. Завѣдомо.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. H. 12. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.
Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити. 2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.
Роздряпати Cм. роздряпувати.
Русокосий, -а, -е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе. Млак. 18.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили. Рудан. І. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕТВЕРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.