Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ченець

Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕНЕЦЬ"
Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Гу́сю, меж. = Гусь. Вх. Лем. 406.
Зарю́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмати.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли. Мил. 77.
Розсвітитися, -чуся, -тишся, гл. Разгорѣться. Тільки що розсвітились (зірочки), та й то не зовсім ясно, а наче крізь серпанок. Кв. І. 28.
Хрещенець, -нця, м. = хрещеник. У мого батька багато, багато хрещенців. Пирят. у.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Щедрик 1)ведрик. Припѣвъ, которымъ начинается щедрівка. Щедрик-бедрик, дайте вареник. Чуб. III. 477. 2) Щедлик. Вх. Пч. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.