Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ченець

Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕНЕЦЬ"
Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Джинджор, -ру, м. и джинджора, -ри, ж. Раст. Gentianae. Лв. 99.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Напрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Устать отъ глаженія.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.