Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

челядина

Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. Грин. III. 271. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. Чуб. V. 12. 2) Женщина. Шух. І. 239, 32. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! КС. 1884. І. 32. Ум. челяди́нонька. Грин. III. 538, челяди́ночка. Мил. Св. 17. дівчина-челядиночка. Мил. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕЛЯДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕЛЯДИНА"
Бурьовий, -а, -е. Относящійся къ бурѣ. ЕЗ. V. 52.
Возарня, -ні, ж. = возівня. Вх. Уг. 231.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Позатомлювати, -люю, -єш, гл. Истомить, изнурить (многихъ).
Приймацький, -а, -е. Принадлежащій пріемышу. Хліб приймацький — собацький. Ком. Пр. № 968.
Рідняк, -ка, м. Родственникъ. Обращеніе къ умершимъ родственникамъ при поминовеніи ихъ. Наші рідняки, не поминайте лихом! чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29.
Роздавання, -ня, с. Раздача.
Розлінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разлѣниться. Керез твою дочку да й моя розлінується. Чуб. II. 64.
Четирня, -ні, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕЛЯДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.