Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола.
Зду́ти Cм. здувати.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять.
Розсвітитися, -чуся, -тишся, гл. Разгорѣться. Тільки що розсвітились (зірочки), та й то не зовсім ясно, а наче крізь серпанок.
Розстаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Раздобыть. Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку. Як розстараєтесь грошей, заплатите мені.
Щадниця, -ці, ж. Сберегательная касса.
