Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чарупина

Чарупина, -ни, ж. = чарчина. Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. Мир. ХРВ. 219. Ум. чарупинка. Вареної по чарупинці. Сим. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРУПИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРУПИНА"
Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный. О. 1862. V. Кух. 39.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Навари́ти Cм. наварювати.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся, гл. = переважати, -ся.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.  
Приповістка, -ки, ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг. Мир. ХРВ. 85.
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАРУПИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.