Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичитаний

Вичитаний, -а, -е. Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзарь», та вже дуже вичитаний. О. 1861. VII. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИТАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИТАНИЙ"
Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
Далекогля́д, -ду, м. Телескопъ. Ся труба телескоп або далекогляд. Ком. І. 89.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.
Побахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Поразвратничать.
Позатихати, -хаємо, -єте, гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихав, все посне. Левиц. І. 116.
Позгромаджувати, -джую, -єш, гл. = позгрібати.
Похлюпостатися, -пощу́ся, -шешся, гл. Поплескаться. Пірнув разів тричі, похлюпостався та й на беріг. О. 1862. VIII. 25.
Скандзюбити, -блю, -биш, гл. Скорчить, свести. Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають і руки скандзюбить у три погибелі. Кв.
Шлик, -ка, м. Родъ шапки. К. ЧР. 428. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70. Въ думѣ — бархатная. АД. І. 171. Шлики із себе скидали. Мет. 396. Ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє. Чуб. V. 848.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧИТАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.