Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичинити

Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИНИТИ"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Брикання, -ня, с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Змежи Cм. зміж.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Небога, -ги, ж. 1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку. МВ. ІІ. 19. 2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Шевч. 138. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Н. п. 3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Н. п. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Н. п. Ум. небіжка.
Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.
Скласти, ся = складати, -ся.
Твір, твору, м. 1) Твореніе, созданіе. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів. К. (Хата, XIV).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.