Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичинити

Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИНИТИ"
Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный. Мил. М. 60.
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: Мил. 104. в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. Преніе на всі заставки. Посл. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе. Ном.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Загу́дити, -джу, -диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. І. 58.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза. Ив. 19.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Омилити, ся. Cм. омиляти, -ся.
Перегребти, -ся. Cм. перегрібати, -ся.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Цямбрина, -ни, ж. = цямрина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.