Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цнотливий

Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦНОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦНОТЛИВИЙ"
Багатшати, -шаю, -єш, гл. = Багатіти.
Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Затя́тий, -а, -е. Упрямый, упорный, неуступчивый. Н. Вол. у. Коли він такий затятий, то й я буду затятий. Камен. у.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Шевч. Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Кв. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Шевч. ІІ. 69. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Комонно нар. Конно.
Оскаржити Cм. оскаржувати.
Прихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. прихлюпати, -паю, -єш, гл. Заливать, залить водой. Вона прихлюпує тепер огонь водою.
Пурняло, -ла, с. Ночное пастбище овецъ лѣтомъ. О. 1862. V. Кух. 34.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦНОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.