Берест, -та, м.
1) Берестъ, Ulmus campestris L.
2) — білий = береза, Betula alba.
3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Ув. берестище, берестяна.
Джерґотня́, -ні́, ж. = Джерґіт. Жидівська джерґотня.
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Майстрова́ II, -вої, ж. Мастерская. Оддаймо його у слюсарі в майстрову, — нехай лишень того хліба спитає.
Обуртувати, -ту́ю, -єш, гл. Напасть со всѣхъ сторонъ. Як несла я кішку в мішку, — трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною!...
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу.
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Прихлиськувати, -кую, -єш, гл. Прихлебывать. Їсть паляницю, а чаєм прихлиськує.
