Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вицмоктати

Вицмоктати, -кчу, -чеш, гл. = висмоктати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЦМОКТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЦМОКТАТИ"
Дворя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дворяк.
Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Нестерпучий, -а, -е. Нестерпимый.
Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити. Вх. Зн. 43.
Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть. Левиц. І. 471.
Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум. сінце.
Снігур, -ра, м. 1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris. 2) = снігурка. Вх. Пч. II. 29.
Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЦМОКТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.