Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цебрувати

Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати. Чуб. V. 541.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕБРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕБРУВАТИ"
Бурли-Голова, -ви, м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г.
Відлежувати, -жую, -єш, сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Заграбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Заграбить, отнять. Заграбував волика. О. 1862. І. 43.
Заюдови́ти, -влю, -виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.
Коріння, -ня, м. соб. 1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Поодд.. Cм. повідд..
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕБРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.