Же́реб, -ба, м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Ум. жеребо́к. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = жеребе́ць. Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом. 3) Раст. Pinus pumilio.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Клобучі мн. Валенки.
Кухарювати, -рюю, -єш, гл. Быть поваромъ.
Пасть, -ти, ж.
1) Пасть. А в иншого і зубів нема, сама пасть, що инша голова йому в рот улізе.
2) Ловушка для лисиць: деревянный цилиндръ — выдолбленный буковый пень — осмів лежитъ горизонтально; въ верхнемъ боку его отверстіе, сквозь которое можетъ проходить вертикально стоящая надъ нимъ ступа — бревно съ тяжестью на верхнемъ концѣ и двумя желѣзными остріями — зуба́ми — на нижнемъ, въ срединѣ стоитъ зрущик — палочка съ шнуркомъ, удерживающимъ ступу вверху. Ловушка вставляется въ нору лисицы, которая, выходя черезъ цилиндръ, толкаетъ зрущик, ступа падаетъ и остріями убиваетъ звѣря.
Покочувати, -чую, -єш, сов. в. покотити, -кочу, -тиш, гл. Обмыть доенку, изъ которой вылито молоко. У мене нема тії й моди, щоб дійницю покочувати та гладишки тим доливати. А багато так роблять, що як неповна гладишка, так дійницю покотить і дольлє.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Старовина, -ни, ж.
1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину.
2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків.
3) Шерсть старыхъ овецъ. Cм. стариця 3.
Шіснадцятеро числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
