Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цеберка

Цеберка, -ки, ж. Желѣзное ведро.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕБЕРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕБЕРКА"
Безхліб'Я, -б'я, с. Недостатокъ въ хлѣбѣ, безхлѣбье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. АД. І. 117. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. І. 118. Ум. безхліб'ячко.
Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей. Черномор.
Відклад, -ду, м. Откладываніе, проволочка. Одклад не йде в лад. Ном. № 11006.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы. Харьк. г. 2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували. 3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла. О. 1861. VII. 3. 4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Гол. І. 147. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі. К. Бай. 39.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Скрипка, -ки, ж. Скрипка. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ум. скрипочка.
Товсто нар. 1) Толсто. 2) Грубо, грубымъ голосомъ. Ведмідь на ретязі товсто реве.
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕБЕРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.