Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Зімня́ти, -ся. Cм. зім'яти, -ся.
Обмівниця, -ці, ж. Клеветница.
Перепинати, -на́ю, -єш, сов. в. переп'ясти, -пну, -не́ш, гл.
1) Протягивать, протянуть что (напр. веревку, простыню), черезъ что-либо, перегородить что протянутою вещью. Кае павук:... де тілко у горниці не перепну павутиння, зараз мене і зметуть. Перепнули рядном хату.
2) Преграждать, преградить. Хотів переп'ясти бусурменцям шлях. Ой горами, мій милий, горами, переп'ята стежка чарами, — а ні прийти, а ні перейти, ні з тобою говорити.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Ум. пестуночка.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту.
Спиця, -ці, ж.
1) Спица (въ колесѣ). Котилися вози з гори, поламались спиці.
2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11.
3) Часть млина ручного. (Cм.).
4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена.
Тутеський, -а, -е. = тутешній.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось.
