Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хіба

Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХІБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХІБА"
Гречи́ще, -ща, с. = Гречківка.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Догрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. догрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребать, догрести до чего либо.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Незлостивість, -вости, ж. Незлобіе.
Припозвати Cм. припозивати.
Роспозичити, -чу, -чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба. Панов. у.
Сключитися, -чуся, -чишся, гл. = склюбачитися. Вх. Лем. 466.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХІБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.