Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хахулатий

Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый. Вх. Уг. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАХУЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАХУЛАТИЙ"
Двана́дцятий, -а, -е. Двѣнадцатый. Було вас (беших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила. Гол. І. 184.
Подбати, -дбаю, -єш, гл. Позаботиться. За меж нікому подбати, я сирота. Богодух. у.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Хори, -рів, м. мн. Хоры (въ церкви). Пішов дід на ніч до церкви.... виліз собі на хори і сидит. Гн. II. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАХУЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.