Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харчувати

Харчувати, -чую, -єш, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Котл. Ен. IV. 63, А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували. Грин. ІІ. 116. 2) харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас. Шух. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЧУВАТИ"
Батькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..». Рудч. Ск. II. 7. 2) Быть отцемъ. Мил. 210. Быть посаженнымъ отцемъ. 3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати... ЗОЮР. І. 320.
Відділ, -лу, м. 1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487.
Гриза́, -зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризота = Грижа.
Жебра́чий, -а, -е. = жебрацький.
Жовти́ти, -тю́, -тиш́, гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень. Н. Вол. у.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Зозулячий, -а, -е. Кукушкинъ, свойственный, принадлежащій кукушкѣ.
Нашити Cм. нашивати.
Оконце, -ця, с. = віконце. Мет. 8.
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.