Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витолочити

Витолочити Cм. витолочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОЛОЧИТИ"
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Машталі́рський, -а, -е. Конюшенный.
Поблудний, -а, -е. ? Люблять мене все поблудні. Н. п.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече. Кв.
Прилабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольститься, подойти. Прилабузнивсь до Киприди. Котл. Ен. V. 18.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.