Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витолочити

Витолочити Cм. витолочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОЛОЧИТИ"
Бир! бирр! меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65. Шух. І. 210.
Блимавка, -ки, ж. Блуждающій огонь. Желех.
Годинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ година. 2) Часы. Угор. У Лемковъ годинки — карманные часы. Вх. Лем. 404.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Капарства, -ви, ж. = капестра. Вх. Зн. 24.
Назара́нці нар. Ha разсвѣтѣ.
Підсубійник, -ка, м. Подливная мельница. Левч. 70.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Постеля, -лі, ж. 1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу. Шевч. 379. 2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Чуб. V. 850. Ум. посте́лечка. Мет. 81.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.