Гидний, -а, -е. = гидкий Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Зима́рка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ.
Назга́д нар. Напамять.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Парторити, -рю, -риш, гл. = партолити. Дивлюся, жінка коло печі щось там парторить на обід.
Побатьківськи нар. Поотцовски. Отець побатьківськи поб'є, побатьківськи й помилує.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці.
Попізнавати, -наю, -єш, гл. Узнать (многихъ).
Турпан, -на, м.
1) Покрывало новобрачной.
2) При похоронахъ въ Буковинѣ замужнимъ молодымъ женщинамъ кладуть на голову «бѣлый ручникъ, но подъ бороду новымъ турпаном подвязаный».
