Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухач

Ухач, -ча, м. = ухань. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХАЧ"
Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. К. ЧР. 297. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. Чуб. II. 348. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. Г. Барв. 180. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. Славян. у. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями. Мир. ХРВ. 125.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Козарня, -ні, ж. Казарма для разсыльныхъ казаковъ въ панскихъ имѣніяхъ. У тій козарні живуть самі козаки, там сідла козацькі, уздечки, то що. Черк. у.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Роз'їзжатися, -жаюся, -єшся, гл. = роз'їздитися.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.