Дей меж. = Дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи.
Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий.
Каміння, -ня, с. соб.
1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові.
2) Жернова.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья.
Неспособнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі.
Споважати, -жаю, -єш, гл. Уважать. Дай мені, Боже, сей поход сходити, знав би я, як свою матір у домі споважати.
Утаїти, -ся. Cм. утаювати, -ся.
Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю.
