Вислужити, -ся. Cм. вислужувати, -ся.
Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований.
2) Назначать, опредѣлять.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Крамарство, -ва, с. Торговля. Одначе протисся (до багацтва) не крамарством, а більше промислами.
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis.
Покора, -ри, ж. Покорность, смиреніе. Цнота і покора не має місця у панського двора. Що питали, на все одмовляв з покорою.
Проповзти, -зу́, -зе́ш, гл. Проползти.
Щебетати, -бечу, -чеш, гл.
1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати.
2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки.
