Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Вербунка, -ки, ж. Вербовка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом курки.
Випахатися, -хаюся, -єшся, гл. Выдыхаться, очиститься отъ запаха. Се вже трохи хата випахалась, а то так смерділа димом.
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя.
Кавалерочок, -чка, м. Ум. отъ кавалер.
Кально нар. Грязно. Ой шинкарочко Ганно, чого в тебе в сінях кально? То бурлаченьки були і горілочку пили: вони танці водили, вони грязі наносили. Cм. кално.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло.
Розворити Cм. розворювати.
Роспростерти, -ся. Cм. роспростирати, -ся.
