Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Не можна всім губи заткати. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками.
Зубожити, -жу, -жиш, гл. Обѣднить, привести въ обѣднѣніе.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Пуголовач, -ча, м. = пуголовок.
Радіння 2, -ня, с. Радованіе, радость.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. 2) Въ топорці і келефі — самая палка.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться.
Угорно нар. = огурно. Син не хотів уклонитися, і угорно драв головку увишень, як мати нахиляла.
